
Медіаграмотність серед українців підвищилась, але варто триматися курсу
Медіаграмотність та вміння розпізнати дезінформацію чи фейкові повідомлення відіграють велике значення в інформаційну епоху, де всюди дані, судження та різні інтерпретації.
Медіаграмотність та вміння розпізнати дезінформацію чи фейкові повідомлення відіграють велике значення в інформаційну епоху, де всюди дані, судження та різні інтерпретації.
Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр», який втілюється Міністерством культури та інформаційної політики, опублікував комплексний аналітичний звіт про стан медіаграмотності українського населення.
Кількість кібератак продовжує зростати у 2020 та 2021 роках. Це стосується не тільки їхньої кількості та напрямків, але і їхнього впливу на кібербезпеку. Так відбулося зростання кібератак на критичну інфраструктуру, а COVID-19 спричинив збільшення випадків кібершпіонажу.
В ООН закликали Росію припинити розповсюджувати дезінформацію проти України.
Не є виключенням, що зараз Росія готує низку кібератак на енергетичну систему та інші важливі для економіки об'єкти України.
Посол США у Греції Джеффрі Паєтт представив проєкт DisinfoHacks, спрямований на протидію дезінформації. За його словами, проєкт фінансуватиметься Центром Глобальної взаємодії Держдепартаменту США.
У 2021 році спостерігаємо позитивну тенденцію у вмінні українців розпізнавати дезінформацію. При цьому зменшилась частка тих, кому було важко визначитися з правдивістю/неправдивістю повідомлень.
Уряди зловживають ситуацією, яка склалася через COVID-19, і ухвалюють нові закони проти тих, хто критикує реакцію чиновників на пандемію. Крім цього, уряди намагаються обмежити контроль з боку суспільства та уникають підзвітності.
Російська влада повідомила про те, що у виборах до Держдуми РФ взяли участь близько 150 тисяч жителів тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, які отримали паспорт РФ.
Медіаграмотність – одна з основних навичок ХХІ століття, яка сприяє як розвитку критичного мислення, так і стійкості держави в цілому, адже від вміння кожного громадянина критично оцінити отриману інформацію може залежати добробут цілої країни, а особливо під час війни чи інших надзвичайних ситуацій.
З 2018 року український уряд та громадянське суспільство зробили багато для зростання стійкості українців до дезінформації.
Служба безпеки України викрила мережу агітаторів з Чернігова, Маріуполя та Запоріжжя. Вони вели інформаційно-підривну діяльність, використовуючи інформацію з пропагандистських інтернет-видань РФ та сайтів так званих «ДНР/ЛНР».
У нинішніх виборах до Держдуми РФ у примусовому порядку братимуть участь українці – близько 280-310 тис. жителів ОРДЛО, які отримали паспорти РФ. Що це – головна особливість цьогорічних виборів до Держдуми чи найзухваліша спроба фальсифікації?
Громадська організація iDemocracy провела моніторинг інформаційного поля України, тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, а також Росії, і виявила, що наприкінці червня ‒ початку липня у сепаратистських та російських медіа широко розповсюджувався антиукраїнський наратив щодо «відгородження» України від Донбасу.
Чи розділяє Україна українців, які живуть на території тимчасово окупованого Криму і на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей?
Інформаційна безпека починається з ... розуміння особливостей людської психології і тих шляхів та інструментів, які формують особливості сприйняття та переробки даних, отриманих від органів почуттів.
iDemocracy провела моніторинг інформаційного поля України, тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, а також Росії, і виявила, що наприкінці червня – початку липня спостерігався антиукраїнський наратив про «відгородження» України від Донбасу.