Повернутися до списку
Попередня Наступна

5% українців вважають проблему домашнього насильства перебільшеною. Чому вони помиляються?

5% українців вважають проблему домашнього насильства перебільшеною. Чому вони помиляються?

Два мільйони українців стверджують, що стали жертвами домашнього насильства. Ба більше, нещодавні опитування показали, що тільки 7% українців ніколи не чули про домашнє насильство.

Тож не дивно, що нещодавнє соціологічне дослідження на замовлення Українського інституту майбутнього показало, що 62% громадян вважають проблему домашнього насильства серйозною та широко розповсюдженою в Україні. Хоча є 5% українців, які вважають цю проблему перебільшеною.

Що в таких умовах може зробити держава? Посилити кримінальну відповідальність за скоєння домашнього насильства, як пропонують 58% громадян, проводити інтенсивну профілактичну роботу з «проблемними» сім’ями та нарешті збільшити термін затримання поліціянтами кривдників.

Великою проблемою залишається робота правоохоронних органів, адже 34% респондентів дослідження розповіли, що поліціянти хоча і взяли заяву, але ніяких подальших дій жертви насильства так і не дочекалися. А 19% громадян розповіли, що представники поліції склали протокол, але кривдника не було притягнуто до відповідальності.

Хоча 22% респондентів стверджують, що після проведення бесіди представниками закону насильство припинилося, а 16% – що поліціянти склали протокол і кривдника було притягнуто до відповідальності.

Але зараз законодавство України, так би мовити, більш лояльне до кривдників. Так, особі, що скоїла насильство, за заявою постраждалої виносять терміновий заборонний припис терміном до 10 днів. Але така міра є недієвою, що підтверджується багатьма кейсами. З нещодавніх – випадок на Рівненщині, коли попри неодноразове притягнення порушника до адмінвідповідальності, зокрема і винесення термінового заборонного припису, на шлях виправлення той не став і надалі скоював домашнє насильство.

Закон “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за скоєння домашнього насильства та насильства за ознакою статі” в таких випадках передбачає штраф від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів (від 170 до 340 грн) доходів громадян або громадські роботи терміном від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт терміном до десяти діб. А у разі повторення дій – штраф від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів (від 340 до 680 грн) доходів громадян або громадські роботи терміном від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт терміном до п’ятнадцяти діб. Це ж справжні копійки, особливо стосовно домашнього насильства.

Та й сам терміновий заборонний припис щодо кривдника, хоч і створювався як спеціальний захід протидії домашньому насильству, не діє. Адже де-юре він зобов’язує кривдника негайно залишити місце проживання чи перебування постраждалої особи, навіть якщо він є власником цієї квартири чи будинку. Однак де-факто, якщо постраждала особа не доведе своє право на власність, суд відмовляє задовольнити вимогу на заборону доступу до житла кривднику.

Зараз як ніколи важливо порушувати це питання для того, щоб скоріше все вирішити. Наприклад, директор iDemocracy з питань захисту прав людини Микола Кулеба вважає, що обговорення теми домашнього насильства – початок боротьби з ним.