Повернутися до списку
Наступна

Медіаграмотність серед українців підвищилась, але варто триматися курсу

Медіаграмотність серед українців підвищилась, але варто триматися курсу

Медіаграмотність та вміння розпізнати дезінформацію чи фейкові повідомлення відіграють велике значення в інформаційну епоху, де всюди дані, судження та різні інтерпретації.

Не менш важливими ці вміння є під час інфодемії – швидкого поширення темпів і масштабів неправдивої інформації, що сталося внаслідок спалаху COVID-19. Не варто забувати, що медіаграмотність і вміння розпізнавати неправдиву інформацію є важливим фактором безпеки під час інформаційної війни.

Так, одним з наймасштабніших та найтриваліших досліджень щодо рівня медіаграмотності українців є щорічне опитування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та міжнародної громадської організації Internews «Ставлення населення до медіа та споживання різних його типів». Це дослідження проводиться з 2015 року і спрямоване на комплексне висвітлення ставлення українців до ЗМІ з урахуванням аспектів медіаграмотності та вміння розпізнавати дезінформацію. Тож воно якнайкраще підходить для того, щоб відстежити динаміку рівня медійної грамотності та навичок виявлення фейкових повідомлень, особливо протягом 2020 і 2021 років, коли в Україні та світі спершу спостерігалася інфодемія щодо COVID-19, а тепер стосовно вакцинації від коронавірусу.

Порівняння опитувань USAID-Internews за 2020 та 2021 роки щодо ставлення населення до медіа та споживання різних його типів свідчить, що українці дійсно стали більш медіаграмотними. Насамперед це проявляється у тому, що населення стало більше звертати увагу на те, кому належить певне медіа. Так, якщо у 2020 році 13% респондентів (вибірка становила 1630 осіб) звертала увагу на приналежність ЗМІ конкретній особі, то в 2021 році таких стало 16% (вибірка – 1600 осіб). Це ж стосується обізнаності щодо наявності замовних матеріалів у ЗМІ. Наприклад, у 2020 році 77% респондентів знали про їхнє існування, тоді як у 2021 році вже 83% знає про наявність “джинси”. Тож спостерігаємо незначне поліпшення рівня медіаграмотності населення України. Це сприятиме більшій стійкості до маніпуляцій та більш свідомому споживанню контенту.

Дещо складніша ситуація щодо вміння розрізняти неправдиві матеріали чи дезінформацію. Якщо у 2020 році 77% респондентів розуміли, що існує дезінформація, то у 2021 році цей показник зріс до 83%. При цьому зросла й актуальність проблеми неправдивої інформації. Так, у 2020 році 35% респондентів відзначили її актуальність, а у 2021 році – 40%. Проте складність полягає у порівнянні практичного вміння українців розпізнати дезінформацію. Статистика виглядає так: у 2020 році лише 3% респондентів за вибірки 1225 змогли правильно визначити правдивість/неправдивість трьох повідомлень, які стосувалися COVID-19, “корупції” у владі та українсько-російських відносин. У 2021 році 24% опитаних серед 1320 осіб правильно визначили всі три меседжі, у яких мова йшла про сепаратистський фейк щодо вбивства дитини внаслідок застосування дрона українськими військовими; вежі 5G та вакцину від COVID-19. Власне, складність порівняння полягає у тому, що повідомлення за 2020 і 2021 роки стосуються різних тематик, тому аудиторія може краще орієнтуватися в одних темах і гірше в інших. Наприклад, меседж про “корупцію” у владі у 2020 році правильно визначили лише 13% опитаних, тобто 135 осіб серед 1225 респондентів. Це відбулося через низький рівень довіри до влади загалом.

Крім цього, одним з найпозитивніших моментів порівняння практичного вміння українців розпізнавати дезінформацію є суттєве скорочення частки тих, хто взагалі не міг визначитися з відповіддю. Так, у 2020 році таких було 29%, а в 2021 році – 7%. Це свідчить як про зростання актуальності проблеми неправдивих повідомлень, про що йшлося вище, так і про більшу впевненість у своїх силах розпізнати дезінформацію. Тож можна констатувати поліпшення вміння українців розпізнавати неправдиву інформацію, проте в певних сферах, до яких належить дезінформація з боку бойовиків з тимчасово окупованих територій. При цьому спостерігається, що інформація, пов’язана з COVID-19, досі залишається доволі важкою для визначення її правдивості/неправдивості внаслідок втоми від постійної присутності цього питання в медіапросторі.

Отже, варто зазначити, що українці у 2021 році стали більш медіаграмотними та стійкими до дезінформації, порівнюючи з 2020 роком. Найбільший прогрес відбувся у вмінні відрізнити правдиве повідомлення від неправдивого, що є першим кроком до поліпшення практичних навичок медіаграмотності та розпізнавання дезінформації.

Тож команда iDemocracy рекомендує розвивати свої компетенції у сфері медіаграмотності та протидії дезінформації, що можна зробити через ознайомлення з такими навчальними курсами, як «Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності» від IREX, «Фактчек: довіряй-перевіряй» від VoxUkraine, а також курсу «Дезінформація: види, інструменти та способи захисту» від Українського кризового медіа-центру, який доступний на освітній платформі Prometheus. Розвиток навичок медіаграмотності та розпізнавання дезінформації допоможе стати більш стійкими до інформаційних впливів і сприятиме загальній стійкості суспільства в інформаційному, комунікаційному та цифровому просторах. А це зробить Україну більш стійкою та готовою до будь-яких можливих викликів у майбутньому.
Web Developer