Повернутися до списку
Попередня Наступна

Протидія торгівлі людьми в Україні: тенденції та виклики

Протидія торгівлі людьми в Україні: тенденції та виклики

Торгівля людьми – явище, яке досі існує у сучасному світі. До нього належить застосування сили, примусу, шахрайства, обману, зловживання уразливим становищем людей з метою їх експлуатації. До того ж це грубе порушення прав і свобод людини, за яке передбачена кримінальна відповідальність. Тому виникає питання про масштаби цього явища в Україні та про перепони на шляху його подолання.

Так, згідно з даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 260 тис. українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року. Особливо загрозливою виглядає ситуація, що кожен восьмий громадянин України готовий погодитися на ризиковану пропозицію щодо працевлаштування за кордоном, що потенційно може призвести до торгівлі людьми. Це свідчить про ризики бути жертвою трудової експлуатації, що підтверджується представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні у «Короткому огляді програми протидії торгівлі людьми МОМ в Україні». Наприклад, з 2010 року саме примусова праця переважає над іншими формами торгівлі людьми, до яких також належить сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво тощо. Крім цього, 97% або ж 1630 людей, які стали жертвами торгівлі людьми і яким МОМ в Україні надала допомогу у 2020 році, постраждали саме від трудової експлуатації. У 2019 році 93% – 1251 людина.

Як бачимо, торгівля людьми існує в Україні. Однак як протидіють цьому явищу на національному рівні? Наприклад, МОМ в Україні ідентифікує людей, які постраждали від торгівлі людьми, та надає їм допомогу. При цьому кількість ідентифікованих показує тенденцію до зростання. Так, у 2019 році МОМ в Україні ідентифікувала 1345 осіб, а у 2020 році – 1680. Це свідчить, що в межах діяльності представництва даної міжнародної організації в Україні відбувається поступ механізму ідентифікації людей, які постраждали від торгівлі людьми. Якщо ж взяти механізм ідентифікації, який проводиться Міністерством соціальної політики, то він показує значно менші показники. Наприклад, офіційний статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, отримали 221 особа у 2018 році, 185 людей у 2019 році та 136 – у 2020 році. Тобто бачимо певну негативну динаміку. Згідно зі звітом Державного департаменту США про стан справ у сфері протидії торгівлі людьми за 2021 рік, така динаміка пояснюється наслідками пандемії, особливо карантинними обмеженнями, адже заява про отримання статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, подається особисто, тобто в офлайн-форматі, який був малодоступний у 2020 році.

Загалом, відповідно до інформації, представленої у вищенаведеному звіті Держдепартаменту США щодо протидії торгівлі людьми, Україна належить до держав другого рівня, де не гарантується повне дотримання мінімальних стандартів протидії торгівлі людьми, однак докладаються значні зусилля для цього. Однією з найбільших проблем у цьому є судова система, зокрема низький рівень притягнення до відповідальності осіб, які звинувачуються у торгівлі людьми.

«У 2020 році Україні вдалося отримати остаточні рішення у 25 справах, при цьому були винесені вироки 29 особам, звинувачуваним у торгівлі людьми за ст. 149 Кримінального кодексу України (у 2019 році – 35 особам). З 29 осіб, визнаних у 2020 році винними у торгівлі людьми, лише п'ятеро (17%) були позбавлені волі, з них чотири особи – на термін від трьох до п'яти років, а одна особа – від 5 до 10 років; інші 23 особи, причетні до торгівлі людьми, були засуджені умовно або звільнені від відбування покарання, а на одну особу був накладений штраф»,
— зазначається у звіті Держдепартаменту. Тобто бачимо, що кількість судових вироків є малою при тому, що вони є доволі поблажливими. Мала кількість вироків також підтверджується даними МОМ в Україні, зокрема у спеціальній публікації «Міграція в Україні: цифри і факти, 2021» . Так, якщо у 2019 році МВС зареєструвало 306 злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, то судом було винесено тільки 36 вироків. У 2020 році ситуація була схожою: 212 зареєстрованих злочинів і лише 26 вироків. Натомість за перше півріччя 2021 року ситуація дещо краща – МВС зареєструвало 130 злочинів щодо торгівлі людьми, а суд виніс 22 вироки.

Враховуючи вищенаведене, команда команда iDemocracy закликає забезпечити рішуче розслідування злочинів у сфері торгівлі людьми, а також рекомендує інтенсифікувати навчальні заходи для співробітників правоохоронних органів з питань ідентифікації осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Також рекомендуємо розширити навчання для прокурорів і суддів щодо розслідування справ і притягнення до відповідальності винуватців, залучених до торгівлі людьми. Це сприятиме кращій протидії даному явищу та підвищить шанси потерпілих отримати допомогу та домогтися справедливого покарання злочинців, які експлуатували інших заради власної вигоди.

Нагадаємо, що раніше команда iDemocracy проаналізувала трудову міграцію українців за кордон, яка приховує в собі певні ризики.