Повернутися до списку
Попередня Наступна

Трудова міграція українців за кордон: вигоди та виклики для України

Трудова міграція українців за кордон: вигоди та виклики для України

Трудова міграція – звичний процес, що дозволяє робочій силі задовольнити свої економічні потреби. Однак працевлаштування у певному місті чи регіоні у межах своєї країни та праця за кордоном – не одне й те саме. Останнє хоча й може передбачати більшу винагороду, але разом з тим приховує у собі ризики та певні негативні наслідки для самої країни походження трудових мігрантів.

Так, кількість українських трудових мігрантів за кордоном складає близько 2,5-3 млн осіб. Водночас переважно основним місцем роботи є країни-члени ЄС, а саме Польща, Чехія та Італія.

Основною ж причиною такої міграції є більша заробітна плата. Наприклад, згідно з опитуванням, проведеним польською компанією Gremi Personal, 80,6% українців, які працюють у Польщі (вибірка становить 1100 осіб), вважають основною перевагою роботи – вищий рівень оплати праці, ніж в Україні. Для 27,9% українців також важлива стабільна економічна ситуація в країні працевлаштування.

Однак попри більшу економічну привабливість роботи за кордоном трудова міграція може й сприяти розвитку економіки країни, з якої прибули мігранти. Наприклад, за словами Єжи Пєньковського, економіста Генерального директорату з економічних і фінансових справ Європейської комісії, грошові перекази мігрантів в Україну у 2019 році становили $11,9 млрд, а це було еквівалентно 7,7% ВВП. У 2020 році пандемія не зашкодила зростанню переказів, які склали $12,1 млрд. Також економіст зазначає, що загалом найбільшими економічними наслідками грошових переказів є добробут сімей мігрантів. Так, перекази підвищують дохід домогосподарств приблизно на 12%.

Крім цього, згідно з аналітичним звітом «Українська трудова міграція до ЄС: Стан справ, виклики та рішення», за період 2014-2019 років Україна отримала $67,9 млрд грошових переказів, причому це в середньому становить 9,5% річного ВВП. Але такий позитив на економіку країни не скасовує того факту, що мігранти сприяють більшому розвитку економіки країни працевлаштування. Наприклад, за підрахунками Національного банку Польщі, українські працівники внесли 13% річного зростання ВВП Польщі в період 2013-2018 років, що більше, ніж економічний ефект від грошових переказів в Україну.

Також виникає питання до умов праці за кордоном. Згідно з тим же звітом «Українська трудова міграція до ЄС: Стан справ, виклики та рішення», більшість українських трудових мігрантів працюють на низькооплачуваній роботі. До того ж часто спостерігаються погані умови роботи, немає підвищень на посаді, невизначеність в умовах тривалості робочого дня та соціального захисту.

Також часто працевлаштування українських трудових мігрантів пов’язане з фізичною працею. Так, більшість трудових мігрантів, які зайняті фізичною роботою, – чоловіки віком 26-35 років, які працюють переважно на будівництві або у сферах промисловості, логістики, сільського господарства тощо. Натомість в Італії троє з чотирьох українських трудових мігрантів є жінками, які працюють хатніми робітницями, доглядальницями чи няньками. Це підтверджується і публікацією Європейської комісії «Вплив трудової міграції на економіку України», де зазначено, що чоловіки становлять 70% українських трудових мігрантів. І тільки в Італії спостерігається інша ситуація – 71% трудових мігрантів складають жінки.

Окрім можливих негативних наслідків роботи за кордоном, наведених вище, трудова міграція негативно впливає на демографічну ситуацію в Україні. Наприклад, згідно з аналітичною запискою «Скільки українців виїхало за кордон і що з цим робити», підготовленою Центром економічної стратегії, щороку 200 тис. українців, які виїхали працювати за кордон, не повертаються. Це негативно впливає на кількість населення, яке і так з року в рік скорочується. Так, відповідно до звіту ООН «Перспективи світового народонаселення» від 2019 року, прогнозується, що чисельність населення України у 2030 році складатиме 40 млн 882 тис., у 2050 році – 35 млн 219 тис., а у 2100 році – 24 млн 413 тис. На це скорочення зокрема впливає міграція, особливо та, яка відбулася у доковідні часи. Наприклад, внаслідок міграції за 2019 рік назавжди покинуло Україну 21512 осіб, тоді як у 2020 році – 9316.

Ще однією проблемою трудової міграції українців за кордон є кадровий голод, який виникає в Україні. Наприклад, наразі на порталі OLX.Работа кількість тих, хто шукає роботу, складає менш як 18% від запропонованих вакансій. А за словами експертів з ринку праці, саме ті сфери, в яких переважно працюють українці за кордоном – логістика, будівельні та виробничі роботи – потребують робочої сили і в Україні.

Тож тим, хто планує поїхати працювати за кордон, слід зважити всі “за” і “проти”. З одного боку, більша оплата праці та можливість краще забезпечити власну сім’ю є очевидною і безперечною перевагою трудової міграції. З іншого ж боку – часто неналежні умови праці та переважно фізична робота навряд чи є піком амбіцій для будь-якої людини. А збагачення іншої країни коштом своєї хоч і має опосередкований вплив на економіку власної, проте й поглиблює демографічну кризу та нестачу робочої сили, яка могла б розвивати економіку України, роблячи її більш стабільною, а заодно й економічно більш привабливою.