Повернутися до списку експертів
Попередня Наступна

Подвійне громадянство: заборонити не можна дозволити

Подвійне громадянство: заборонити не можна дозволити

Питання подвійного громадянства постійно порушується в українському політичному дискурсі. Одні політики підтримують впровадження подвійного громадянства, інші виступають категорично проти. І ті, і інші надають вагомі аргументи, і кожен має свою правду. Проте питання і досі не вирішене. Та чи дійсно Україні так потрібно змінювати чинне законодавство щодо громадянства?

Актуальність питання

Нещодавно Президент Зеленський знов порушив питання подвійного громадянства, виступаючи у Стенфордському університеті в американському штаті Каліфорнія. За його словами, концептуально він виступає за впровадження подвійного громадянства, проте з певними обмеженнями. Президент наголосив, що це «складне питання», зокрема через тимчасову окупацію Кримського півострова, де Росія видає російські паспорти вже упродовж багатьох років, а також враховуючи інформацію, що громадянам України Російська Федерація видала близько 600 тисяч паспортів на території ОРДЛО.

З цим зауваженням важко не погодитись, адже велика концентрація осіб з громадянством іншої держави є загрозою національній безпеці. У нещодавній історії достатньо прикладів, і не тільки з боку РФ, коли «захист громадян» ставав приводом для військової інтервенції однієї держави до іншої. Тому створення подібних «анклавів» є вкрай небезпечним для України.

З іншого боку, є певні гуманітарні питання. Якщо знову повернутися до проблеми окупованому Криму, то там РФ проводить фактично примусову паспортизацію громадян України. Оскільки створює величезні юридичні перепони для нормального існування тих, хто не отримує «червону книжку».

Щодо громадянств інших держав, то багато українців емігрує через важку економічну ситуацію в країні, і багато хто отримує посвідку на постійне проживання, а згодом і нове громадянство.Так, наприклад, за «доковідний» рік понад 15 тисяч українців отримали громадянство в країнах ЄС.

Законотворча діяльність в цьому напрямі також триває. Ще 26 лютого Рада національної безпеки та оборони доручила Кабінету міністрів розробити законопроєкт щодо осіб з подвійним громадянством. А у Верховній Раді час від часу з’являються законопроєкти щодо різних варіантів реалізації подвійного громадянства.

Проте законопроєкти так і залишаються законопроєктами, а питання десь через рік порушується політиками знову. Але чи дійсно щодо цього не можна зберегти статус-кво?

Quiproquo

Загальновідомо, що подвійне громадянство в Україні заборонене. Проте насправді це не зовсім так. Сьогодні законодавство України справді не передбачає для наших громадян можливості мати паспорт ще якоїсь країни.

Статтею 2 Закону України «Про громадянство України» передбачено: «Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України».

Простіше кажучи ‒ з юридичної точки зору Україна не визнає у відносинах зі своїм громадянином наявність інших громадянств. Це не слід розцінювати як заборону подвійного громадянства, оскільки втрата громадянства України відбувається не автоматично з набуттям громадянства іншої держави, а виключно з дня видачі указу Президента України про припинення громадянства щодо певної особи (хоча це і є підставою для втрати громадянства). Відповідне роз’яснення надає Міграційна служба України. Навіть якщо громадянин України набув громадянство іншої держави або держав, то не позбавляється при цьому українського громадянства, і у правових відносинах з Україною надалі визнається лише громадянином України. Тому твердження про заборону подвійного громадянства в Україні є фактично помилковим.

Також громадянина України не можуть примусово позбавити громадянства. У статті 25 Конституції України зазначено: «Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий iншiй державi. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами». Вихід з громадянства України здійснюється тільки за безпосереднім клопотанням особи.

Звичайно, слід зазначити, що у законодавстві існує положення про те, що громадянство України втрачається, якщо громадянин України добровільно набув громадянства іншої країни. Також певною мірою гарантується дотримання норми статті 4 Конституції України, якою передбачено, що «в Україні існує єдине громадянство».

Але на практиці все не так просто. Чи кожна держава повідомить Україну про надання громадянства її громадянинові? Такої практики на міжнародному рівні не існує, і багато країн навіть на прямі запити щодо наявності громадянства не відповідають, адже вважають таку інформацію конфіденційною.

Тож фактично єдиною легальною процедурою позбавлення громадянства України особою, яка отримала громадянство іншої держави, є надання відповідною особою заяви щодо прохання позбавлення громадянства через набуття іншого громадянства. А потім видача відповідного указу Президента. Інші механізми або не працюють, або суперечать законодавству та Конституції.

Наразі можна констатувати: де-факто в Україні немає абсолютної заборони на подвійне громадянство. То навіщо порушувати відповідний статус-кво з непередбачуваними наслідками? Зараз Україна не визнає відносно своїх громадян інші громадянства, і ця юридична неоднозначність дуже зручна для нашої держави в умовах гібридної війни з Росією та існування окупованої території. Якщо ж Україна вирішить обрати більш чітку юридичну позицію, як то повна заборона або дозвіл подвійного громадянства, то може мати певні наслідки. Приміром, масова паспортизація громадян України іншими державами, або констатація іншими державами (зокрема РФ) відмови України від власних громадян. Такі ймовірні наслідки послаблять позицію України в умовах гібридної війни та суперечать національним інтересам.